Нижньобілківська гімназія Підберізцівської сільської ради: З історії школи

Історія школи

Моє село…Моя маленька Батьківщина…Моя рідна школа…

Моє село – мале і невиразне

Розкинулося еліпсом воно

Та серцю моєму воно прекрасне

І дуже, дуже я люблю його.

У ньому все мені знайоме:

І річка наша , і лісок.

Тут кожна квітка , стежечка відомі ,

До болю рідний кожен голосок.

Тут друзі всі мої і рідні,

Тут перші кроки у житті зробила я ,

Сусіди дружні і привітні

І тут зростає вся моя сім’я.

Село…І серцю стає мило

Коли дивлюсь на підростаючих дітей.

Життя неначе квітка та вразлива

Злива погане все із пам’яті людей.

Войтович Г.М.(жителька с.Н.Білка, випускниця школи,вчитель початкових класів)

З історії школи…

До 1878 року в селі не було регулярної школи. Селяни час від часу наймали собі тимчасового вчителя або писаря , і вони взимку вчили дітей тих господарів , які цього хотіли. Вчителі не вели жодної документації і не було жодних документів громади стосовно утримання школи або вчителя.

7 жовтня 1878 року громадська рада прийняла акт фундації народної школи, за яким зобов’язалась платити на утримання вчителя 120 зр в рік, утримувати шкільний будинок з господарськими будівлями, давати необхідну кількість дров на опалення, забезпечувати для школи сторожа та дати пів морга городу для заснування при школі шкілки фруктових дерев.

На прохання громади шкільна влада прислала в село вчителя Василя Кутного.

Наступного року громада вже мала в школі 6 лавок,1 стіл , 2 крісел, дошку, 2 образи, шафу.

За законом в селі мала бути організована самостійна (етатова) школа з окладом вчителя 300 зр в рік. І Лише від осені 1881 року школа отримала такий статус.

Наприкінці листопада 1881 року тимчасовим керівником школи був призначений Богдан Олешкевич, який наступного року 27 травня перейшов працювати у Винники. 28 липня 1888 року краєва шкільна рада ,,з службових міркувань,, перевела з Містків у Білку вчителя Дмитра Дмитерка. Він був добрим українським патріотом та організатором. Восени 1894 року вчитель Дмитерко був переведений у вчительську семінарію до Станіславова.

З вересня 1896 року тут почав вчителювати Станіслав Голинський. Від 1896 року в школі працював додатковий клас, бо зростала кількість учнів. У 1907-1908 навчальному році в школі було 151 учнів. Постала пекуча потреба зміни шкільного статусу, бо двоє вчителів не могли дати собі ради з такою великою кількістю дітей. А навчались вони в двох приміщеннях, які мали розмір 8*6.5 метра та 7*6.5 метра.

Від вересня 1908 року школа стала 2-класною. У 1912 році працювала двокласна школа, в якій навчались 160 учнів.

(Текст переданий дослівно з Архіву)

З 1912 року по 1945 рік відомостей про школу не збереглося. Після операції Вісла у село Нижня Білка були переселені люди з Любачівщини (Польща). На той час уже був споруджений будинок школи, в якому і нині навчаються учні. Зі слів уродженки села , школа будувалася в період між 1920-1930 роками поляками.

З 1945 року по 1960 рік директором школи була Сірак Олена Федорівна. До 1954року у школі було 7 класів, з 1955 року 8 класів, з 1999 року 9 класів (початкові класи завжди були спарені).